Ірпінський конвеєр «оземелювання»

Окт 2, 2014

Ірпінський конвеєр «оземелювання»

Цікавий та грунтовний матеріал від газети «Час Київщини«.

У зеленому місті Ірпені все ще працюють схеми виділення ділянок для «своїх» людей.

Наприкінці жовтня в Ірпені обиратимуть керманича – відбудуться позачергові вибори міського голови. Претенденти на булаву, як і завше, обіцяють золоті гори. Це простежується з багатьох білбордів, агітаційних плакатів. Громадські активісти, представники політичних партій навперегонки б’ють себе у груди, намагаючись переконати електорат, що лише вони (і більше ніхто) можуть і знають, як зробити місто «гарним і комфортним для проживання», «викорінити корупцію», «захистити парки і сквери», «припинити хаотичне будівництво».

А призи – «віпам»

У цьому матеріалі «ЧК» не аналізуватиме передвиборні програми кандидатів, оскільки взяв інше за мету – показати деякі «замальовки» із життя міста.

Отож мимохідь спадає на думку, що на цих теренах – ніби якесь поле чудес. Пригадуєте у відомій телегрі учасники крутять барабан, називаючи ту чи іншу літеру у втаємниченому слові. Комусь випадає приз, хтось стає банкротом…

В Ірпені «барабан» не зупиняється ані на день, ані на місяць, ані на рік. Хто «у грі»? Депутати, управлінці, бізнесмени…

 

– Ірпінь може перетворитися на пустелю, – обурюється пенсіонер Василь Козаченко

– Ірпінь може перетворитися на пустелю, – обурюється пенсіонер Василь Козаченко

У «студії» – ті, хто мають тугий гаманець, а також чиновники, від яких залежить ухвалення певних рішень, депутати, за якими маячать бізнесові групи та родинні клани. Є й прості люди. Але чомусь лише «віпам» завжди дістаються призи, наприклад, земельні ділянки. А ось учасникам від електорату не щастить – стрілка зупиняється на позначці «Банкрот». Учитель Микола Петрович (прізвище не захотів назвати) – один із численних представників електорату. Мешкає в Ірпені вже кілька десятків років. За його словами, він неодноразово звертався до міської влади з проханням виділити земельну ділянку, щоб збудувати дім.У відповідь – лише обіцянки.

Читайте,

Валерий Пеший – они хотят украсть нашу землю!

– Водночас ми, ірпінці, бачимо, як «своїм» або підставним людям влада «нарізає» ласі земельні шматки, ділить навіть міські парки. – Якщо такими темпами знищуватимуть у місті сосни, то Ірпінь перетвориться на пустелю, – обурюється колишній майстер комбінату «Прогрес» Василь Козаченко. – Хіба не дикунство? А хаотична забудова? Хто де забажає, там і копає котлован для фундаменту. Ні, немає влади в місті, ніби щезла…

Сміттєві терикони на вулиці Натана Рибака

Сміттєві терикони на вулиці Натана Рибака

Василь Павлович показує на одноповерхову будівлю, що бовваніє на вулиці Жовтневій.

– Колись тут працювала аптека, розміщувалося житлово-комунальне об’єднання. А вже років зо п’ять, а то й більше – пустка. Будівля – як химера. Із потрощеними вікнами, дверима, розбитими комунікаціями. У вечірні години в приміщенні збираються наркомани, п’яниці. Чому так сталося? Цю нерухомість продали, а потім перепродали. Господарі змінювалися, розпочинали реконструкцію на свій лад, а потім чомусь умивали руки, виставляли об’єкт на продаж… Розор, словом.

Ірпінський розор бачимо в багатьох куточках. Багато сміття, різного мотлоху. А який бур’ян виколихався пообіч вулиць, площ! Особливо вражають терикони сміття на вулиці Натана Рибака, де зводяться житлові будинки.

irpin_conv3

– Усі тихцем сюди звозять сміття, – каже Василь Чернов, інвалід-чорнобилець, якого ми зустріли неподалік. – Чимало ірпінців зовсім не вболівають за долю міста, не переймаються його проблемами, живуть одним днем. Влада мала б показувати приклад, ставитися до міста, як до рідної домівки. Я про це говорив у мерії. Та хіба дослухаються до моїх порад? Спілкувалися ми й з іншими ірпінцями.

irpin_conv4Валентина Трохимівна, колишня вчителька молодших класів, 79 років:

– Подивіться навкруги, хіба це вулиця Жовтнева? Усе в бур’янах! А ось там навесні клали асфальт, усе позривали, а нічого не зробили, досі по глині ходимо. Писали скарги меру, він каже: дочекайтеся нового начальника жеку. І нічого ніхто не робить. У нашому дворі три роки тому міняли кабель, а після себе робітники залишили купи асфальту та ями, жінкам із дитячим візочком не проїхати!

Степанида Василівна, у минулому – робітниця, 68 років:

– На Жовтневій, поруч із цими будинками, був ліс, там матусі з дітками гуляли, нині все вирубали, а у дворі всюди автомобілі, у центрі – контейнери зі сміттям. Де малечі гуляти? І це називається, що ми мешкаємо в «курортному» Ірпені?

Простий електорат просто не цікавий деяким чиновникам. Цьогоріч правоохоронці затримали двох посадовців – заступника керівника одного з комітетів міськради та його колегу. Їх підозрюють в отриманні хабара

за надання дозволу на встановлення п’яти торговельних павільйонів. Чиновники попросили 10 тисяч гривен. Це – мізерна сума, порівняно з коштами, які «крутяться» під час «пробивання» земельних ділянок і різних дозволів для спорудження так званих будинків-трансформерів.

10 соток для «хатинки»

Трансформер – дім на 40-50 квартир. На початку будівництва власник ділянки заявляє, що споруджує всього кілька кімнат. Згодом ця площа трансформується в щось інше – і «виростає» до півсотні квартир.

Приміщення колишньої аптеки стало жахливою пусткою

Приміщення колишньої аптеки стало жахливою пусткою

Нині на багатьох ірпінських вулицях можна побачити, як зводяться трансформери. Типова картина: у «лещатах» будмайданчика майже гектар. Знищено чимало дерев. Величезний котлован. І це називається «індивідуальним житловим будівництвом»? Деякий час тому в мерії розводили руками: мовляв, прийшла біда. На виділених у попередні роки ділянках розгорнулося хаотичне будівництво приватних будинків (до чотирьох поверхів). Деякі забудовники прихопили по 2-3 гектари. І діють за принципом: моя земля – що хочу, те й роблю. Їх не цікавить, що інженерні комунікації не витримають навантаження, спричинене трансформерами. Головне – швидше продати бажаючим квадратні метри, навішати лапшу на вуха клієнтам. На перший погляд, в Ірпені ніби потужно крутяться «гвинтики» і «коліщатка» вельми потрібного будівництва. Але це лише на перший погляд… Показники «дають» трансформери. Читаємо, що зафіксовано в Програмі соціально-економічного розвитку Ірпеня: «Екологічний стан у регіоні за 2013 рік суттєво не змінився. Як і в попередні роки, відмічається значне навантаження на довкілля…»

Парки й сквери? Поділити!

Чимало мешканців нам говорили, що Ірпінь живе ніби за якимись своїми, особливими, законами. А «своє» законодавство ну дуже дивне.

Скажімо, фахівці Держінспекції сільського господарства в Київській області, одержавши багато скарг, нещодавно перевірили «земельні питання» в Ірпінській міськраді. Висновок – є грубі порушення, які спричинили, зокрема, і знищення зелених насаджень.

Так, міська рада протягом тривалого часу зменшувала кількість і площі парків і скверів, змінюючи їхнє цільове призначення на землі для житлової забудови. Відтак «набігло» понад 20 гектарів.

І ось сумна статистика. 2003 року на території міста було 37 парків і скверів, а вже 2008-го їх стало 17, 2011-го – 10.

Окрім того, площі парків і скверів, що залишилися, були значно зменшені, дійшли висновку інспектори.

irpin_conv6

Ірпінці обурюються: у місті працював конвеєр із «оземелювання». Наголосимо: за Ірпінь потрібно постійно «воювати», інакше й далі пануватиме розор. А електорату порадимо добре думати, щоб ніколи не бути банкротом.

Микола СЕРГІЙЧУК,  Лариса ГРЕК Фото Миколи СЕРГІЙЧУКА

По матеріалам http://chask.net/?p=33078

Похожие Посты

Добавить в

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Защита от спама *